СОНЦЕ – належить до найдавніших солярних мотивів у писанковій орнаментиці. Це є найпоширеніший орнаментальний мотив і, здається, форми його графічного зображення необмежені.
Сонце зображається іноді як коло, рожа, спіраль; то воно спокійне, іноді в русі, деколи промінне.
Сонце – джерело світла, символ життя. Воно в орнаментиці є протиставлення пітьмі і з давніх давен виступало в різних вірування як бозство.
Віра в таємничу силу сонця і страх та пошана до нього мали місце ще в середньовіччі. З давніх давен людина прагла прихилити Сонце до себе: вона зображувала його на різних предметах домашнього вжитку та у вільній природі.
Бога Сонця улещували зображенням на писанках безлічі його символічних “портретів” Це були різноманітні хрестики й зірочки різної величини, жовті й червоні плямочки тощо.
Найважливіший солярний мотив – колишній бог – став поступово тільки космічним тілесом. Втратив своє бозьке значення і в сучасній орнаментиці, де, як мотив, є сьогодні дуже поширеним і облюбованим. Зображення сонця стало звичайним орнаментальним мотивом, який веде свій початок з глибокої давнини. Тут він майже нічим не відрізняється від зірки. На писанках, як відомо, є кілька “сонць”, що його далі зблизило зі всіма колесоподібними орнаментами.