СОНЦЕ – належить до найдавніших солярних мотивів у писанковій орнаментиці. Це є найпоширеніший орнаментальний мотив і, здається, форми його графічного зображення необмежені.

Сонце зображається іноді як коло, рожа, спіраль; то воно спокійне, іноді в русі, деколи промінне.

Сонце – джерело світла, символ життя. Воно в орнаментиці є протиставлення пітьмі і з давніх давен виступало в різних вірування як бозство.

Віра в таємничу силу сонця і страх та пошана до нього мали місце ще в середньовіччі. З давніх давен людина прагла прихилити Сонце до себе: вона зображувала його на різних предметах домашнього вжитку та у вільній природі.

Бога Сонця улещували зображенням на писанках безлічі його символічних “портретів” Це були різноманітні хрестики й зірочки різної величини, жовті й червоні плямочки тощо.

Найважливіший солярний мотив – колишній бог – став поступово тільки космічним тілесом. Втратив своє бозьке значення і в сучасній орнаментиці, де, як мотив, є сьогодні дуже поширеним і облюбованим. Зображення сонця стало звичайним орнаментальним мотивом, який веде свій початок з глибокої давнини. Тут він майже нічим не відрізняється від зірки. На писанках, як відомо, є кілька “сонць”, що його далі зблизило зі всіма колесоподібними орнаментами.

Ще одним розповсюдженим елементом українських писанок є хвилястий орнамент, відомий під назвою “МЕАНДР”. На писанках східної, центральної та більшості районів західної України він зображується крупними хвилями і називається “безкінечником”. Меандр разом із знаками заклинання Бога Сонця домінує і на писанках Гуцульщини. Але тут, як і всі інші елементи орнаменту гуцульських писанок, він має значно менші розміри, через що сприймається як мереживо.

Про дуже давнє походження українського меандра свідчать численні археологічні знахідки. Зокрема, більшість керамічного посуду з часів трипільської культури прикрашена різноманітними формами хвиль – знаками заклинання Богині води – Дани. До речі, подібні орнаменти у давньогрецькому мистецтві з’явилися на дві тисячі років пізніше, і увійшли вони у світову літературу як “грецький меандр”.

Зважаючи на постійні контакти давніх греків з нашими предками, що були досить близькими сусідами, а також на те, що персоніфіковані божества води з’явилися значно пізніше, можна з великою вірогідністю припустити: і культ води, культ нашої Богині води – Дани, і графічне зображення води, хвилясті орнаменти з часів трипільської культури стародавня Еддала запозичила саме в нас.

ЗВІЗДА (зірка, зірниця, подвійна звізда, грецька звізда) – частий і улюблений орнаментальний мотив усіх видів матеріального народного мистецтва. На писанках він дуже поширений і має глибоке минуле.

Графічне зображення зірки має на писанці 5 промінців, але найчастіше це парне число, що пов’язане із писанковим способом її формування. Пояснюють це явище також тим, що парне число вважається за деякими віруваннями провісником щастя.

Зірка – космічний мотив і виник в глибині пасторальної культури. Зірка поширена також у різних звичаях. В народних оповіданнях часто виступає в ролі молодшої сестри, інколи – дитини Сонця.

Колишня людина щиро вірила, що кожна людина має свою зірку, яка з’являється з її народженням, а гасне з її смертю. Існує навіть вираз: “Тівко людей – тівко звізд!”

Зірка, що на небі світить яскравіше за інші, означає довге життя якоїсь людини. За народним повір’ям колись на зірку не личило вказувати пальцем – аби не втручатися в чиєсь життя.

В християнстві зоря, це знак Христового царства. Св. апостол Павло називає зорю образом вибраних у вічності.

З культом Сонця пов’язаний у нас був і культ КОНЯ. За віруваннями наших пращурів, Бог Сонця народив собі сина – Хороса у вигляді коня, котрий мав уставати вдолсвіта й до вечора возити по небу свого батька. Наші предки намагалися і йому догодити, бо ж боялися, що, образившись на людей, перестане Хорос возити Сонце, а тоді зникне тепло, повернеться холод, і все загине.  І досі зображення коня на писанках вельми поширені, особливо на Гуцульщині і Бойківщині.

РИБА, як мотив писанкової орнаментики, – не випадковість. З цим мотивом зустрічаємось і в інших галузях народного мистецтва. Проте він виник у писанковій орнаментиці і має тут найглибшу традицію.
Мотив риби належить до християнських мотивів. Але в історіїї орнаментики риба зустрічається ще до християнства. Символ Христоса, посвята високим ідеалам. Риба – представляє воду, її елемент життя, і так як вода є символом життя і смерті. Через її надзвичайну спроможність помноження, є вона широкопоширеним знаком щастя, здоров’я й життя. В християнстві – це символ новохрещених.

ОЛЕНЬ – символ процвітання, лідерства та багатства. Ріг оленя є символом проміння сходячого сонця. В християнстві олень є образом шукання Бога і взаємної допомоги.

ПІВЕНЬ – вістун дня є провідником божого сонця й сторожем добра проти зла. В християнстві півень є символом світла Христа, світла, яке поборолу темряву.